Ласкаво просимо на сторінку шкільної бібліотеки
Бібліотекар
Сагач Марія Петрівна

/Files/images/Сагач.jpg

/Files/images/IMG-34e56597273f81da9d1f741b307bd2c6-V.jpg /Files/images/IMG-1b1d8d0a09b0af31a9e01d95138e83d2-V.jpg

/Files/images/IMG-75c95fea240ef6e5fec9a285eb639a4d-V.jpg


/Files/images/IMG-6b847911cb4ae05bce9bba97f6e0002e-V.jpg

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

Відповідно до листа Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» від 19.09.2019 №01-13/925, листа відділу освіти Києво-Святошинської райдержадміністрації від 27.09.2019 №1001 «Про проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек та відзначення Всеукраїнського дня бібліотек» пройде Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом
«Бібліотека Нової української школи простір для освітніх можливостей кожного учня»
у період з 01 по 31 жовтня 2019 року.


Бібліотеки‒ один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань.

У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-Волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалися в XVI столітті. У Львові та Острозі з’являлися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.

На сьогодні в Україні функціонує близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Провідними в нашій державі є Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека та інші. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У Всеукраїнський День бібліотек приєднуємося до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередку, з віками накопиченого людського досвіду і знань.

Картинки по запросу день миру 2019 картинки

/Files/images/1525431715_5d9aef14a35f5dbe2f3aec2ae0cdbdf4.gif

/Files/photogallery/P9290002.JPG

Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти, зорієнтованих на входження у світовий освітній простір, який супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці освітнього процесу.

Зміни цілісних орієнтирів шкільної освіти вимагає перебудови усіх складових компонентів сучасної школи. Серед них - шкільна бібліотека, як обов'язковий структурний підрозділ закладу освіти, займає особливе місце.

Сьогодні шкільну бібліотеку розглядають як інформаційний центр закладу освіти, мета якого – забезпечення інформаційних потреб і запитів учнів і вчителів.Шкільна бібліотека сприяє розвитку освітнього процесу, забезпеченню базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості, формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями шкільної бібліотеки є не тільки бібліотечно–інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків освітнього процесу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті та дозвіллєвій діяльності, а і виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел.

/Files/images/DSC05662.JPGОсновою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися у безмежному сучасному світі інформації. Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і самоосвіти, скарбницею людського знання.Тому бібліотекар допомагаємо учням оволодіти програмними знаннями та закріплює їх бібліотечними засобами, виховує бажання самостійно розширювати обсяг знань, знайомить з різноманітними джерелами інформації та навчає розуміти їх, користуватися ними.Книга залишається німою лише для того, хто не вміє витягти з мертвої букви жодної думки, а бібліотекар втілює ці думки в життя і допомагає учням зрозуміти, що книга – головний засіб навчання і здобуття потрібної інформації, бо хто володіє інформацією – той володіє світом.

Сучасна школа нового типу потребує і нового підходу до інформаційного забезпечення. Звідси виникла необхідність впроваджувати і використовувати нові інформаційні технології в шкільній бібліотеці.Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні – вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, приймати участь в суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.

Шкільна бібліотека має універсальний фонд. Тому фонд бібліотеки повинен відповідати вимогам нових освітніх програм, інтересам учнів, потребам педагогічного колективу та батьків. Без сучасної літератури: художніх творів, енциклопедій, довідників, періодичної преси не існує бібліотека. При комплектуванні фонду враховується поглиблене вивчення базових дисциплін, профілювання класів.

/Files/images/DSC05655.JPG

Таким чином, бібліотека сприяє відродженню і розбудові національної освіти й виховання, збагаченню інтелектуального і культурного потенціалу нації. Реформування системи освіти та виховання вимагає пошуку нових шляхів перебудови бібліотечного обслуговування на якісно новий рівень розвитку.

Шкільний бібліотекар - помічник учителя у школі, належить до тієї когорти спеціалістів, які формують гідне майбутнє нашого народу. Зрозуміло, що роль бібліотекаря і самої бібліотеки буде змінюватися з часом, але одне залишиться назавжди: роль бібліотекаря освіченого, компетентного, завжди готового допомогти.

План роботи шкільної бібліотеки (завантажити)

Паспорт шкільної бібіліотеки (завантажити)

/Files/images/20181010_132941.jpg

/Files/images/20181010_133007.jpg

Створення та розповсюдження тематичного буклету

/Files/images/20170403_100735[1].jpg

Оформлення виставки
"Книги подаровані бібліотеці"

/Files/images/20170403_100744.jpg

Загальношкільна лінійка "Хвала книзі!"

/Files/images/20170403_101737[1].jpg /Files/images/20170403_102911[1].jpg

День пам'яті жертв голодомору

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в республіці День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, також проходять в четверту суботу листопада.Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам'яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.У 2002 році Україна відзначала сумне 70-річчя масової загибелі жителів республіки від голоду в 1932-33 роках. В ході проведені заходів керівництво республіки наполягало на міжнародному офіційному визнанні цього «голодомору» геноцидом українського народу.Перший «голодомор» 1921-22 років в постреволюційної Росії більш відомий в історії як «голод Поволжя», хоча в результаті загибелі врожаю через найсильнішу посуху голодом були охоплені не тільки Поволжя, але і багато губернії Південного Уралу, Сибіру, північні райони Казахстану , Крим, Україна і ряд інших областей і країв.За деякими даними, загальне число голодуючих досягало 30 мільйонів чоловік. У загальній складності за 1921-1922 роки населення всієї країни, за даними статистика П. Н. Попова, скоротилося на 5,2 мільйона чоловік, за іншими підрахунками - на 7 мільйонів чоловік.Ще більш важким був голод 1932-33 років, коли засуха погубила урожай практично всіх зернових районів СРСР. У «другій голодомор», за офіційними даними, загинули близько 9 мільйонів, а за неофіційними - до 13 мільйонів жителів всієї країни
Тематичні виставки

/Files/images/DSC05645.JPG

/Files/images/DSC05646.JPG /Files/images/DSC05648.JPG

/Files/images/DSC05649.JPG /Files/images/DSC05650.JPG

/Files/images/DSC05652.JPG /Files/images/DSC05656.JPG

Тиждень дитячої та юнацької книги

/Files/images/Фото0123.jpg /Files/images/Фото0125.jpg

/Files/images/Фото0126.jpg /Files/images/Фото0128.jpg

/Files/images/DSC03447.JPG

/Files/images/DSC03450.JPG /Files/images/58232006.png

Величальна

Несеш здавен, як прапор, слово,
Благословення у трудах.
Людської мудрості основи
Оберігаєш ти в віках.
Глибини маючи незмірні,
До неба зводишся чолом.
Тож і стежки до книгозбірні
Не заростають полином.
По них сьогодні ви ідете,
До дивохраму на Дніпрі
Ідуть учені і студенти,
І ветерани, й школярі.
І нам відомо достеменно,
У пісні мовити пора,
Що прислужились бізнесмени
Бібліотеці Гончара.
Тож не дадуть нам крил зложити
В годину скрути і журби,
І не одне життя прожити
Поможуть нам її скарби.

Кiлькiсть переглядiв: 758

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Лісниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Михайла Грушевського

08172, село Лісники, вулиця Ватутіна, 40 Києво-Святошинського району Київської області.

Адреса електронної скриньки lisnikyzoch@ukr.net

Дата останньої зміни 24 Лютого 2020

Цей сайт безкоштовний!