Ласкаво просимо на сторінку шкільної бібліотеки
Бібліотекар
Вересенко Ольга Семенівна

Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти, зорієнтованих/Files/photogallery/P9290002.JPG на входження у світовий освітній простір, який супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.

Зміни цілісних орієнтирів шкільної освіти вимагає перебудови усіх складових компонентів сучасної школи. Серед них - шкільна бібліотека, як обов'язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, займає особливе місце.

Сьогодні шкільну бібліотеку розглядають як інформаційний центр навчального закладу, мета якого – забезпечення інформаційних потреб і запитів учнів і вчителів.Шкільна бібліотека сприяє розвитку навчально – виховного процесу, забезпеченню базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості, формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями шкільної бібліотеки є не тільки бібліотечно–інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків навчально –виховного процесу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті та дозвіллєвій діяльності, а і виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел.

/Files/images/DSC05662.JPGОсновою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися у безмежному сучасному світі інформації. Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і самоосвіти, скарбницею людського знання.Тому бібліотекар допомагаємо учням оволодіти програмними знаннями та закріплює їх бібліотечними засобами, виховує бажання самостійно розширювати обсяг знань, знайомить з різноманітними джерелами інформації та навчає розуміти їх, користуватися ними.Книга залишається німою лише для того, хто не вміє витягти з мертвої букви жодної думки, а бібліотекар втілює ці думки в життя і допомагає учням зрозуміти, що книга – головний засіб навчання і здобуття потрібної інформації, бо хто володіє інформацією – той володіє світом.

Сучасна школа нового типу потребує і нового підходу до інформаційного забезпечення. Звідси виникла необхідність впроваджувати і використовувати нові інформаційні технології в шкільній бібліотеці.Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні – вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, приймати участь в суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.

Шкільна бібліотека має універсальний фонд. Тому фонд бібліотеки повинен відповідати вимогам нових навчальних програм, інтересам учнів, потребам педагогічного колективу та батьків. Без сучасної літератури: художніх творів, енциклопедій, довідників, періодичної преси не існує бібліотека. При комплектуванні фонду враховується поглиблене вивчення базових дисциплін, профілювання класів.

/Files/images/DSC05655.JPG

Таким чином, бібліотека сприяє відродженню і розбудові національної освіти й виховання, збагаченню інтелектуального і культурного потенціалу нації. Реформування системи освіти та виховання вимагає пошуку нових шляхів перебудови бібліотечного обслуговування на якісно новий рівень розвитку.

Шкільний бібліотекар - помічник учителя у школі, належить до тієї когорти спеціалістів, які формують гідне майбутнє нашого народу. Зрозуміло, що роль бібліотекаря і самої бібліотеки буде змінюватися з часом, але одне залишиться назавжди: роль бібліотекаря освіченого, компетентного, завжди готового допомогти.

Тиждень дитячої та юнацької книги - 2017

- Створення та розповсюдження тематичного буклету

/Files/images/20170403_100735[1].jpg

- Оформлення виставки "Книги подаровані бібліотеці"

/Files/images/20170403_100744.jpg

- Загальношкільна лінійка "Хвала книзі!"

/Files/images/20170403_101737[1].jpg /Files/images/20170403_102911[1].jpg

- Читаня байок о 190-ї річниці від ня народження Леоніда Глібова під гаслом "Читай з нами! Читай як ми! Читай краще за нас! ...Читайте байку — для науки"

/Files/images/20170403_124534[1].jpg


День пам'яті жертв голодомору

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в республіці День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, також проходять в четверту суботу листопада.Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам'яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.У 2002 році Україна відзначала сумне 70-річчя масової загибелі жителів республіки від голоду в 1932-33 роках. В ході проведені заходів керівництво республіки наполягало на міжнародному офіційному визнанні цього «голодомору» геноцидом українського народу.Перший «голодомор» 1921-22 років в постреволюційної Росії більш відомий в історії як «голод Поволжя», хоча в результаті загибелі врожаю через найсильнішу посуху голодом були охоплені не тільки Поволжя, але і багато губернії Південного Уралу, Сибіру, північні райони Казахстану , Крим, Україна і ряд інших областей і країв.За деякими даними, загальне число голодуючих досягало 30 мільйонів чоловік. У загальній складності за 1921-1922 роки населення всієї країни, за даними статистика П. Н. Попова, скоротилося на 5,2 мільйона чоловік, за іншими підрахунками - на 7 мільйонів чоловік.Ще більш важким був голод 1932-33 років, коли засуха погубила урожай практично всіх зернових районів СРСР. У «другій голодомор», за офіційними даними, загинули близько 9 мільйонів, а за неофіційними - до 13 мільйонів жителів всієї країни

undefined


Міжнародний день шкільних бібліотек- 2015
"Посвята в читачі"

/Files/images/Фото0792.jpg


Всеукраїнський день бібліотек - 2015


/Files/images/uba_plakat_2015.jpg

Тематичні виставки

/Files/images/DSC05645.JPG

/Files/images/DSC05646.JPG /Files/images/DSC05648.JPG

/Files/images/DSC05649.JPG /Files/images/DSC05650.JPG

/Files/images/DSC05652.JPG /Files/images/DSC05656.JPG

/Files/images/DSC05659.JPG /Files/images/DSC05660.JPG /Files/images/DSC05661.JPG

Тиждень дитячої та юнацької книги

/Files/images/Фото0123.jpg /Files/images/Фото0125.jpg

/Files/images/Фото0126.jpg /Files/images/Фото0128.jpg

/Files/images/Фото0049_001.jpg

23 квітня 2016 року відзначається Всесвітній день книги й авторського права, який було засновано 28 сесією Генеральної конференції Організації Об"єднаних Націй з питань освіти, науки і культури у Парижі 1995 році. Близько 200 тисяч країн відзначають це свято. У цей день організовують книжкові виставки, проводять конференції, круглі столи, зустрічі з письменниками. Сьогодні ми запросили нашого односельчанина, письменника, автора книг, Рубана Василя Федоровича, який розповість нам про свою творчість.

/Files/images/20160422_134255.jpg /Files/images/20160422_133134.jpg

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

/Files/images/DSC03447.JPG

/Files/images/DSC03450.JPG

Знайомство учнів 1 класу з шкільною бібліотекою

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом "Книга і читання - важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів"

/Files/images/58232006.png

Величальна

Несеш здавен, як прапор, слово,
Благословення у трудах.
Людської мудрості основи
Оберігаєш ти в віках.
Глибини маючи незмірні,
До неба зводишся чолом.
Тож і стежки до книгозбірні
Не заростають полином.
По них сьогодні ви ідете,
До дивохраму на Дніпрі
Ідуть учені і студенти,
І ветерани, й школярі.
І нам відомо достеменно,
У пісні мовити пора,
Що прислужились бізнесмени
Бібліотеці Гончара.
Тож не дадуть нам крил зложити
В годину скрути і журби,
І не одне життя прожити
Поможуть нам її скарби.

В рамках місячника проведено:

З учнями 1-4 класів з метою популяризації дитячого читання «Час читання» (25 жовтня 2016 року, Качуренко О.О.).

2.2. Оформлено тематичну виставку літератури «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів» (Вересенко О.С.).

2.3. Дні відкритих дверей у шкільній бібліотеці (щовівторка, Вересенко О.С.).

2.4. Святкову лінійку «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів» (24 жовтня 2016 року, Вересенко О.С.).

2.5. Бібліографічний урок-вікторина «Відгадай загадку» (протягом місяця, Вересенко О.С. з учнями 1-4 класів).

2.6. Екскурсію для учнів 5-8 класів до сільської бібліотеки (18 жовтня 2016 року, Вересенко О.С.).

2.7. Акцію «Подаруй бібліотеці книгу» (протягом місяця, Вересенко О.С.).

2.8. Акцію «Збережи підручник, книгу» (протягом місяця, Вересенко О.С.).

21 листопада — День Гідності і Свободи

Невід’ємною традицією сучасних свідомих українців є належне вшанування громадянського подвигу, патріотизму й мужності героїв, які виступили на захист демократичних цінностей та не пошкодували навіть власного життя задля оновлення Української держави.

Саме ці українські народні герої відстояли національні інтереси та європейський вибір України, визначили цивілізаційний шлях для майбутніх поколінь. Своєю непохитністю та самопожертвою герої майдану заслужили шану та повагу усіх співгромадян.

Цьогорічні заходи до Дня Гідності та Свободи проводяться під гаслом «Вільні творять майбутнє!». Адже увесь час — під час і з моменту Революції Гідності — триває процес невтомного творення нових інституцій, нових пластів у суспільстві. Два роки тому українці зробили свідомий вибір, коли перебороли страхи і взяли на себе відповідальність за долю країни.

21 листопада — це день, коли ми думаємо про майбутнє, але, водночас, пам’ятаємо тих, хто віддав життя в боротьбі за це майбутнє.

Епіцентром основних подій Революції гідності став Київ. 21 листопада 2013 року близько 22:00 на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було 1500 осіб.

Увечері 22 листопада відбувся мітинг, у якому взяли участь уже близько 3–5 тис. людей. А 24 листопада Києвом пройшли та провели мітинг на майдані Незалежності вже понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові.

Протягом 25–27 листопада почалися страйки київських студентів, а 28-го відбувся загальностудентський страйк. Увечері 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

Кривавою виявилася ніч на 30 листопада. Тоді для розгону Євромайдану було застосовано силу. О 4 годині ранку, коли на майдані Незалежності залишалося близько 400 протестувальників, серед яких було багато студентів, площу оточили озброєні бійці «Беркута».

Настав переломний момент у революційних подіях. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

1 грудня в Києві на акції протесту вийшло близько півмільйона людей. О 12:30 на майдані Незалежності відбулося Всеукраїнське народне віче.

Протягом 2–7 грудня по всій Україні тривали великі проєвропейські та антиурядові мітинги. Протестувальники в Києві остаточно захопили Будинок профспілок та КМДА. Тривали різні акції протесту біля Адміністрації Президента і Генеральної прокуратури.

Мітинг 8 грудня увійшов в історію під назвою «Марш мільйонів», оскільки на майдані Незалежності зібралося близько мільйона громадян України, яким була небайдужа доля їхньої держави.

Але вже 9 грудня з настанням темряви внутрішні війська та спецпризначенці розпочали атаки на блокпости та барикади Євромайдану в урядовому кварталі. У ніч на 11 грудня силовики спробували штурмувати Євромайдан.

У «День гідності» 15 грудня протестувальники висунули вимогу Януковичу звільнити всіх політв’язнів, а Євромайдан ухвалив резолюцію, яка забороняла йому підписувати угоду про вступ України в Митний союз.

У неділю 22 грудня на майдані Незалежності в Києві відбулося четверте народне віче, на якому було ухвалено резолюцію про створення загальнонаціональної організації Всеукраїнське об’єднання «Майдан».

Новий 2014 рік на майдані Незалежності в Києві зустрічали сотні тисяч українців. За деякими даними, на площі було близько півмільйона людей. Усі присутні виконали Гімн України, у такий спосіб було встановлено рекорд України.

16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушеннями було прийнято 10 законів, названих «диктаторськими», якими звужувалися права і свободи громадян, закладені в Конституції України.

19 січня, у свято Водохреща, на народному вічі кілька десятків тисяч мітингувальників висловили своє обурення ухваленням «законів про диктатуру». Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння. У ході зіткнень мітингувальники підпалили автобус «Беркута», а самих бійців закидали камінням і петардами. Спецпризначенці застосували спецзасоби і заборонений законодавством водомет.

Кривавим для України виявився День соборності 22 січня. Близько 8-ї ранку «Беркут» пішов у наступ на вулиці Грушевського: почав розбирати барикаду й затримувати людей. Протестувальники перейшли в контратаку і повернулись на попередні позиції, а силовики відійшли за спалені автобуси. Внаслідок атаки спецпризначенців близько 200 протестувальників були поранені.

Палкий патріот України і охоронець Євромайдану 20-річний вірменин з Дніпропетровської області Сергій Нігоян отримав чотири вогнепальні поранення: одне в шию, решта — в голову. Того ж дня було застрелено білоруського активіста Михайла Жизневського.

Ситуація у країні значно загострилася. З 22 до 27 січня в різних містах майданівцями було захоплено 10 держадміністрацій. Також мітингувальникам вдалося захопити Український дім, який спецпризначенці могли використати для атаки на них. Злякавшись протестів, 28 січня Верховна Рада України скасувала «диктаторські закони», а Прем’єр-міністр та уряд пішли у відставку.

29 січня Верховна Рада ухвалила законопроект щодо амністії учасників акцій протесту. 15 лютого мітингувальники почали звільняти КМДА.

18–20 лютого — пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, було підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали героями «Небесної сотні».

20 лютого Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». 21 лютого лідери опозиції підписали з Януковичем угоду, але Євромайдан не визнав її і вирішив іти до кінця.

У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік. Верховна Рада України 328-ма голосами підтримала постанову про усунення його з посади Президента України.

Люди, які ціною власного життя змінили історію України, активісти, які полягли на Майдані, були з різних куточків України, різних національностей, різного віку й віросповідання, різних професій. Але їх назавжди об’єднали любов до України та прагнення змінити життя кожного українця на краще.

Сотні сердець згоріли за перемогу і запалили ще мільйони сердець. За рідну Батьківщину, за наше з вами майбутнє сини України поклали свої голови на київському Майдані, на донецьких землях. І наш з Вами обов’язок перед «Небесною сотнею» — продовжити боротьбу і виграти бій за кращу долю українського народу.

Слава Україні!

І вічна пам’ять героям!

Міжнародний день рідної мови

Цей день відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги

П Л А Н
проведення Тижня книги в Лісниківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Михайла Грушевського 3-7 квітня 2017 року

Дата проведення Пункти плану Відповідальний
3 березня Відкриття Тижня: - лінійка до відкриття Тижня книги «Живи, книго!»; - ознайомлення учнів з планом проведення Тижня; - день відкритих дверей в бібліотеці Бібліотекар Вересенко О.С., учні 5 класу
4 квітня Виставка-ілюстрація «Книга». Буклет «Історія створення книги». Список «Книги-ювіляри-2017». Бібліотекар Вересенко О.С.
5 квітня Рейд-перевірка стану збереження підручників. Робота з боржниками. Бібліотекар Вересенко О.С.
6 квітня Виставка подарованих книг учнями школи. Флешмоб «Читай з нами! Читай, як ми! Читайте краще за нас! Читайте байку для науки!» (до 190-річчя від дня народження Л.Глібова). Бібліотекар Вересенко О.С.
7 квітня День доброчинності: акція «Книга - бібліотеці!» Бібліотекар Вересенко О.С.

Книги-ювіляри 2017 року

65 років – Е.Хемінгуей «Старий і море»

70 років – А.Франк «Щоденник Анни Франк»

75 років – А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»

80 років – Дж.Р.Р.Толкієн «Хобіт, або Туди і назад»

95 років – Р.Сабатіні «Одіссея капітана Блада»

95 років – К.І.Чуковський «Мийдодир» і «Тараканище»

115 років – А.Конан-Дойль «Собака Баскервілів»

120 років – Е.Войнич «Овід»

120 років – Р.Уеллс «Людина-неведимка»

130 років – А.П.Чехов «Каштанка»

135 років – Марк Твен «Принц і жебрак»

150 років – Ж.Верн «Діти капітана Гранта»

150 років – Ф.М.Достаєвський «Злочин і покарання»

150 років - Шарль де Костер «Легенда про Уленшпигеля»

155 років – Віктор Гюго «Знедолені»

165 років – І.С.Тургенєв «Муму»

170 років – М.В.Гоголь «Мертві душі»

180 років – Г.-К.Андерсен «Нове вбрання короля»

190 років – Ф.Гауф казка «Карлик Ніс»

З 1 по 31 жовтня 2017 року в школі проходить Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

П Л А Н
заходів проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

1. Провести знайомство учнів 1 класу з шкільною бібліотекою. Ознайомити першокласників з правилами поведінки в бібліотеці.

2. Оформити буклет «За здоровий спосіб життя: Модно! Престижно! Корисно!».

3. Провести екскурсію учнів 6 класу до сільської бібліотеки.

4. Відвідати семінар в Київській обласній бібліотеці для дітей на тему: «Соціальне партнерство шкільної бібліотеки та спеціальних бібліотек для дітей: обмін досвідом».

5. Провести рейд-перевірку підручників.

6. Розмістити на сайті навчального закладу інформацію про Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «Шкільна бібліотека – за здоровий спосіб життя».

Свято бібліотек 2017

/Files/images/DSC04439.JPG /Files/images/DSC04441.JPG /Files/images/DSC04443.JPG /Files/images/DSC04444.JPG

Бесіда з учнями 6 класу за здоровий спосіб життя

/Files/images/20171023_122222.jpg/Files/images/20171023_122236.jpg/Files/images/20171023_122250.jpg /Files/images/20171023_122259.jpg

Знайомство учнів 1 класу з бібліотекою

/Files/images/DSC04455.JPG /Files/images/DSC04458.JPG /Files/images/DSC04459.JPG /Files/images/DSC04460.JPG /Files/images/DSC04461.JPG

Екскурсія до сільської бібліотеки

/Files/images/Фото0375.jpg







19-23 березня 2018 року бібліотекар школи Вересенко Ольга Семенівна провела Тиждень дитячого читання в рамках якого було проведено такі заходи, а саме:

1. Лінійка, приурочена Тижню книги. Мультимедійний проект «Пам’ятники книзі і читачу». 19 березня 2018 року Бібліотекар О.С.Вересенко
2. Створення віртуальної виставки до дня народження Т.Г.Шевченка. Бібліотекар О.С.Вересенко
3. Посвята в читачі учнів 1 класу Бібліотекар О.С.Вересенко
4. Читання творів В.Сухомлинського (учні 6 класу). 20 березня 2018 року Бібліотекар О.С.Вересенко
5. Виготовлення буклету «Філософ, якого «не впіймав світ», присвяченого Сковородинським навчанням. Бібліотекар О.С.Вересенко
6. Акція «Подаруй бібліотеці книгу».
7. Підведення підсумків проведення Тижня книги. 23 березня 2018 року Оргкомітет

Розпочато тиждень дитячого читання загальношкільною лінійкою, на якій Вересенко Ольга Семенівна представила мультимедійний проект "Пам"ятники книзі та читачу".

/Files/images/DSC05244.JPG /Files/images/DSC05246.JPG /Files/images/DSC05252.JPG /Files/images/DSC05253.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 231

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.